11-listopad-gruden-za-2009.pdf
(
6836 KB
)
Pobierz
Рік XIII, Число 11–12
(145–146)
Листопад–Грудень, 2009
Леся Ставицька, Антоніна Березовенко,
Артур Брацкi, Ольґа Карпова, Тарас Лютий:
Мова про слова
Михайло Михайлов,
Марія Маєрчик:
Зморалізована країна
Дмитро Шевчук:
Усвідомлення
післяполітики
Тамара Марценюк:
Прайд-парад
гомофобів
Володимир Ричка,
Вадим Арістов:
Примара Русі
INDEKS
33909
2009
Число 1–2 (135–136
)
2009
Число 5-6 (139–140)
Юрій Андрухович
.Тринадцятечисло
Всеволод Речицький
.
Конституціоналізмпо-київському
Вахтанґ Кебуладзе
.Феноменологія
постколоніяльноїкритики
Павло Швед
.
Впередуминуле
Тимоті Снайдер
.Нацистська
діялектикасмерти
Ксенія Дмитренко
.Арсенал
для«МистецькогоМіста»
Микола Скиба
.«Мистецькийарсенал»
міжінтриґоюйавантюрою
Тамара Злобіна, Анастасія Рябчук
.
Туриститутнеходять
Микола Рябчук
.
Громадянськесуспільство
тайого«друзі»
Станіслав Шевчук
.
ВідСвятогоПисьмадо
конституційноготексту
Юрґен Габермас
.
Діялектикасекуляризації
Віктор Єленський
.Хтоікому
молитиметьсявXXIстолітті
відРіздваХристового
Борис Захаров
.
Українськийсилует
МіхаілаХейфеца
Александер Кратохвіл
.Поп-література:покоління90+
Остап Сливинський
.Готовісловадляготовихречей
Ярина Цимбал
.Сексіконтекст
Ольга Купріян
.Слідомзапоетичнимсловом
Олена О’Лір
.ОстаннійпричалБрандана
Мар’яна Мусій
.ЛьвівськийRainman
Олександр Найден
.Субстанціяці,картинаСільвашійзаконпрокажанів
Володимир Єрмоленко
.РодиннапланетаЧеславаМілоша
Ігор Шевченко
.УкраїнаназахідвідСходу
Євгенія Кононенко
.HeroineчиBadGirl?
Богдан Задура
.Провінційнийроман
Ігор Гирич
.Пам’ятіОлександраРибалка
Число 7–8 (141–142)
Число 3–4 (137–138)
Олександр Мотиль
.
РосіятаУкраїнанавагах
демократії
Ніколя Верт
.Жнивагеноциду
Олександр Зайцев
.
СкількиісторійуКліо?
Тетяна Журженко
.
Геополітикапам’яті
Олена Іванова
.
Колективнапам’ятьуреґіональних
виявах
Світлана Шліпченко.
Якпам’ятаєархітектура?
Марія Ревакович
.Географіямає
значення
Євген Головаха
.
Випробуваннякризою
Роман Сольчаник
.
Щоцезанарод?Спроба2.0
Микола Рябчук
.Тохтожцілюди?
Олександр Майборода
.
Небажане–задійсне
Вадим Менжулін
.Фрейдбизаплакав
Олеся Островська-Люта
.
Новаполітикамистецькогожесту
Світлана Матвієнко
.
Постлюдське,надтолюдське
Юрій Шаповал
.Фатальна
амбівалентність
Марко Павлишин
.Топосякарґумент:подорожімодерність
Олена Русина
. So it goes...
Ігор Чорновол
.Крадіжкавпотічола
Наталка Римська
.НаукаЯнаБлонського
Ян Блонський
.Бідніполякидивлятьсянаґето
Зиновій Антонюк
.Двакінці«етичноїдрабинки»
Мартин Поляк
.Будівничийвіядуківімостів
Юрко Прохасько
.Raraavis
Євгенія Волощук
.Реквіємнінотатки
Віктор Неборак
.ВістьпроНазараГончара
СергійЖадан.Смертьавторі
в
Україна Модерна
Число15(4)
Пам’ять
як поле змагань
Заредакцією
Ярослава Грицака,
Андрія Портнова
і Володимира Маслійчука
(спільнозІнститутом
історичнихдосліджень
ЛНУ)
Україна Модерна
Число14(3)
Війна переможців
і переможених
Заредакцією
Ярослава Грицака,
Ігора Гирича
і Володимира Маслійчука
(спільнозІнститутом
історичнихдосліджень
ЛНУ)
Український
гуманітарний огляд
Випуск14
Заредакції
Наталі Яковенко
(спільнозТовариством
дослідниківЦентрально-
СхідноїЄвропи)
2009
Число 11–12 (145–146)
Число 9–10 (143–144)
Іван Коломієць
.Моральнезгарище
Галя Койнаш
.Критикацинічного
Дмитро Шевчук
.Постполітичне
позасвідоме
Михайло Михайлов
.Розчарованість
зрозуму
Марія Маєрчик
.БезЕвропи
змораллю
Тамара Марценюк
.Страх
безуму
Микола Рябчук
.Метафоризради
Ральф Дарендорф
.Післякризи:
поверненнядопротестантської
етики?
Тимоті Снайдер
.Знехтуванадійсність
Голокосту
Олександр Бураковський
.Дійсне–
аленебажане
Андрій Портнов
.«Просвічений»
розмаїття:національнівластивості
толерантностиігомофобії
Ольґа Карпова
.Історіязортографією
Артур Брацький
.Европейський
контекстукраїнськогомовного
питання
Антоніна Березовенко
.Калиновий
дискурсівладаслова
посібникзоблаштуванняРосії
Леонід Зашкільняк
.Історія«своя»
йісторія«чужа»
Листи:
ВасильЯременко,ІванКоропецький,СтепанВеличенко
Віктор Дудко
.Українськепублікаторство:безкоментарів
Оксана Юркова
.Плаґіятзабракадаброю
Віктор Кубайчук
.Абиякeрщина
Тимоті Ґартон Еш
.Відходятьевропейці,щобачиливійну,
інадходитьісторія
Олександр Бойченко
.АпологіяСизифа
Леся Ставицька
.Дискурсивнеполеукраїнськоїмаршрутки
Тарас Лютий
.Похвалахибодрукам,помилкаміобмовкам
Володимир Ричка
.Підзнаменом«Слова»
Вадим Арістов
.Українавпошуках«Русі»
Олександр Степаненко
.Лицарорденусвободи
Тамара Гундорова
.ДесятьроківізСоломією
Володимир Єрмоленко
.ТропікЛєві-Строса
Елеонора Соловей
.ОтарЧиладзе:дороганаМтацмінду
Тарас Возняк
.ВеликийСанта–ПьотрВайль
120 сторінок содому
Сучаснасвітова
лесбі/гей/білітература.
Квір-антологія
УпорядкувалиІринаШувалова,
АльбінаПозднякова,ОлесьБарліг
Людмила Гриневич
Хроніка колективізації та
Голодомору в Україні 1927–1933
ТомІ:Початокнадзвичайнихзаходів.
Голод1928–1929років.Книга1
Наталя Яковенко
Нарис історії середньовічної
та ранньомодерної України
Виданнячетверте
Тамара Гундорова
ПроЯвлення слова
Дискурсіяраннього
українськогомодерну
Серія«Критичністудії»
Европа – минуле і майбутнє
.
Візії та ревізії
Матеріялиміжнародної
конференції
пам’ятіЄжиҐедройця
Олександр Мотиль
Підсумки імперій:
занепад, розпад і відродження
Переклавзанглійської
ПавлоГрицак
Ларі Вулф
Винайдення Східної Европи
Мапацивілізації
усвідомостіепохиПросвітництва
Переклавзанглійської
СергійБіленький
Франц Кафка
Зниклий безвісти
[Америка]
Переклавзнімецької
ЮркоПрохасько
Пантелеймон Куліш
Повне зібрання творів
Листи.Т.ІІ:1850–1856
Упорядкування,
коментарОлесяФедорука
Змiст
2009
Видавництво • Часопис
1 Григорій Грабович. Ігор Шевченко (1922–2009)
2 Дмитро Шевчук. Постполітичне позасвідоме
In Memoriam
Ігор Шевченко
1922–2009
26 грудня напередодні свого 88річчя у Кембриджі
в США помер визначний український візантиніст,
історик і філолог, професор Гарвардського універ
ситету Ігор Іванович Шевченко.
Він народився на початку 1922 року біля
Варшави в українській родині, яка мусила ви
еміґрувати з України після поразки визвольних
змагань. Середню освіту здобув у Варшаві,
високу – у Карловому університеті в Празі, де
1945 року отримав ступінь доктора філософії у
класичній філології, давній історії та порівняльній
лінґвістиці. По війні Ігор Іванович мешкав у
Бельгії, продовжуючи студії з класичної філології
та візантиністики у Католицькому університеті
у Лювені й отримавши тут 1949 року ступінь
«docteur en philosophie et letters»; упродовж цього
періоду він брав участь у семінарі під керівництвом
визначного візантиніста Анрі Ґреґуара. В той самий
час Ігор Шевченко ступив у царину української
белетристики, перекладаючи під псевдонімом
Іван Чернятинський (материне прізвище) «Animal
Farm» Джорджа Орвела (1945) – «Колгосп тварин»
(1946) – і переконуючи автора написати окрему
автобіографічну передмову до цього видання.
Переїхавши до США на початку 1950х років,
Ігор Шевченко викладав у кількох престижних
університетах: у Каліфорнійському університеті
у Берклі, у Мічиґанському та Колумбійському,
де став повним професором. Від половини 1960х
він є старшим науковим працівником (senior fel
low) чільного американського візантиністичного
центру у Дамбартон Оуксі у Вашинґтоні. В
той же час він активно долучається до процесу
творення україністичних катедр і Українського
науковового інституту в Гарвардському університеті
(УНІГУ), яким керував професор Омелян Пріцак.
1973 року, саме коли офіційно започатковано
УНІГУ, Ігор Шевченко із Дамбартон Оуксу
переїжджає до Гарварду і стає професором ві
зантиністики в Департаменті класичних мов – і
водночас заступником директора УНІГУ. Впродовж
наступних майже двадцяти років він, разом із
Омеляном Пріцаком, встановлює зміст, стиль і
планку нової гарвардської україністики, особливо
дбаючи про джерелознавство, компаративістику
й міждисциплінарність, а найперше – про рівняння
на найвищі стандарти світової науки. Серед док
торів, передусім візантиністів і медієвістів, що
їх підготовлював Ігор Шевченко, є й україністи:
о. Борис Ґудзяк, Франк Сисин, Зенон Когут і
автор цих рядків. Його широченна ерудиція й
безпомильне відчуття стандартів, дар синтези й
культурної та історичної перспективи були моделлю
й дороговказом для цілої гарвардської україністики
та медієвістики.
На довгому та плідному науковому шляху
Ігор Шевченко здобув визнання світової наукової
спільноти. Він був довголітнім президентом Між
народної асоціяції візантійських студій, отримував
наукові нагороди від інституцій Німеччини, Польщі
й України. Проте не можна позбутися думки,
що українська наука, навіть і після настання не
залежности, так і не зуміла (за виїмком хіба що
Українського католицького університету у Львові)
використати широких знань і творчої наснаги
Ігоря Шевченка. Натомість «Критика» пишалася
його присутністю в нашому колі й завжди раділа
з виступів і порад її довголітнього дописувача і
члена редколеґії. Його відхід зубожує нас, як і ціле
українське наукове середовище.
4 Михайло Михайлов. Розчарованість з розуму
7 Марія Маєрчик. Без Европи з мораллю
10 Тамара Марценюк. Страх розмаїття:
національні властивості толерантности і гомофобії
14 Ольґа Карпова. Історія з ортографією
20 Артур Брацкі. Европейський контекст українського мовного питання
21 Антоніна Березовенко. Калиновий дискурс і влада слова
24 Леся Ставицька. Дискурсивне поле української маршрутки
27 Тарас Лютий. Похвала хибодрукам, помилкам і обмовкам
28 Володимир Ричка. Під знаменом «Слова»
31 Вадим Арістов. Україна в пошуках «Русі»
34 Олександр Степаненко. Лицар ордену свободи
35 Тамара Гундорова. Десять років із Соломією
36 Володимир Єрмоленко. Тропік Лєві-Строса
38 Елеонора Соловей. Отар Чиладзе: дорога на Мтацмінду
39 Тарас Возняк. Великий Санта – Пьотр Вайль
www.krytyka.kiev.ua
Автори
ДМИТРО ШЕВЧУК
кандидат філософських наук, відповідальний секретар серії «Фі
лософія» Наукових записок Національного університету «Острозька
академія». Викладає в Острозькій академії на катедрі культурології
та філософії, досліджує проблеми сучасної політичної філософії,
методології гуманітарних наук, соціокультурні процеси у Центрально
Східній Европі.
МАРІЯ МАЄРЧИК
кандидат історичних наук, соціоантрополог, історик культури,
фахівець із ґендерної проблематики та квірстудій, науковий пра
цівник Інституту народознавства НАН України, співзасновниця ГО
«Центр культурноатропологічних студій», співупорядниця збірника
«Тіло в текстах культур» (Київ, 2003), авторка післямови до виданої
в «Критиці» квірантології сучасної світової лесбіґейбі літератури
«120 сторінок содому» (2009).
ТАМАРА МАРЦЕНЮК
соціолог, фахівець із ґендерних студій, учасниця проєкту «Ініціятиви
розмаїття» МОМ, член «Міжнародної амністії». Викладає на катедрі
соціології КиєвоМогилянської академії, зокрема авторські курси
«Маскулінність і чоловічі студії», «Соціяльні проблеми України та
світу», «Соціологічний аналіз форм девіянтної поведінки».
ОЛЬҐА КАРПОВА (Ольга Карпова)
філолог, викладає в Університеті Російської академії освіти в Москві.
Досліджує проблеми історії мови.
АРТУР БРАЦКІ (Artur Bracki)
кандидат філологічних наук, ад’юнкт катедри славістики Ґданського
університету. Досліджує проблеми етно, психо та соціолінґвістики,
міжмовні інтерференції, мову літературного романтизму та
постмодерну. Автор книжок «Językowy obraz świata w tekstach
słowiańskich pieśni ludowych (na materiale kaszubskim i ukraińskim)»
та «Surźyk – historia i teraźniejszość» (обидві – Ґданськ, 2009).
АНТОНІНА БЕРЕЗОВЕНКО
доцент катедри української мови, літератури та культури Національного
технічного університету «Київський політехнічний інститут», чита
ла авторські спецкурси з україністики «Історія української мови
XX століття», «Мовний розвиток у посттоталітарному просторі»,
«Мова і суспільство: влада, ідентичність, ідеологія» в Ратґерському,
Фордемському та Колумбійському університетах у США. Є авторкою
монографії «Лексичні інновації (на матеріялі болгарської мови
80х років)» (Київ, 1998), а також численних статтей із проблем
теорії мови, лінґвістичного аналізу тексту, мовної політики,
соціолінґвістики.
ЛЕСЯ СТАВИЦЬКА
доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики
Інституту української мови НАН України. Авторка виданих у
«Критиці» словників «Український жарґон» (2005) і «Українська мова
без табу» (2008), а також монографії «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна
диференціяція української мови» (2005).
ТАРАС ЛЮТИЙ
докторант Інституту філософії НАН України, викладач катедри філософії
НаУКМА, автор досліджень у царині філософської антропології, філософії
культури, історії філософії, зокрема монографії «Нігілізм: анатомія Ніщо»
(Київ, 2002).
ВОЛОДИМИР РИЧКА
доктор історичних наук, професор, провідний науковий працівник Інституту
історії України НАНУ, співредактор альманаху середньовічної історії й
археології Східної Европи «Ruthenica», автор численних досліджень з історії
середньовічної України, зокрема монографій «“Київ – другий Єрусалим”: з
історії політичної думки та ідеології середньовічної Русі» (Київ, 2005), «“Вся
королівська рать”: влада Київської Русі» (Київ, 2009) тощо.
ВАДИМ АРІСТОВ
маґістрант КиєвоМогилянської академії, учасник наукових семінарів і
конференцій, присвячених києворуській історії та джерелознавству.
ОЛЕКСАНДР СТЕПАНЕНКО
лікар, публіцист, краєзнавець, голова громадської правозахисної організації
«Гельсинська ініціятиваXXI», автор біографічних дописів у «Ї» та інших
галицьких часописах про Шмуеля Йозефа Аґнона, Алєксандра Бльондера та
інших видатних краян. Живе та працює у Чорткові Тернопільської области.
ТАМАРА ГУНДОРОВА
літературознавець, членкореспондент НАН України, завідувачка відділу теорії
літератури Інституту літератури ім. Шевченка НАН України. Останні книж
ки – «Кітч і література» (Київ, 2008) і «ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього
українського модернізму» (Київ, 2009, 2ге вид.).
ВОЛОДИМИР ЄРМОЛЕНКО
аспірант катедри філософії КиєвоМогилянської академії, докторант Школи
високих студій суспільних наук (EHESS, Париж), есеїст, перекладач. Готує
дисертацію з філософії Вальтера Беньяміна.
ЕЛЕОНОРА СОЛОВЕЙ
доктор філологічних наук, фахівець із теорії літератури, історії української та
російської літератур. Упорядниця виданого в «Критиці» повного академічного
зібрання творів Володимира Свідзінського в двох томах (2004), авторка
монографії «Українська філософська лірика» (1999), «Невпізнаний гість: Доля
і спадщина Володимира Свідзінського» (Київ, 2006) та інших.
ТАРАС ВОЗНЯК
філософ, публіцист, перекладач, головний редактор культурологічного часопису
«Ї». Автор книжок «Філософія мови», «Феномен міста» та «Філософські есе»
(всі – Львів, 2009).
Вічна йому пам’ять.
За редакцію «Критики»
Григорій Грабович
© Критика, 2009. Усі права застережено.
Відтворення і передрук матеріялів лише
за письмовим дозволом редакції.
Свідоцтво про державну реєстрацію
№ КВ 2690 від 21.04.97.
Надруковано у ЗАТ «ВІПОЛ»,
м. Київ, вул. Волинська, 60. Зам. № 147.
Редакційна колеґія:
Юрій Андрухович, Боґумiла Бердиховська, Ярослав Грицак,
Володимир Кулик, Олександр Мотиль, Сергій Плохій,
Юрко Прохасько, Микола Рябчук, Олександр Савченко,
Олексій Толочко, Юрій Шаповал, Ігор Шевченко
Головний редактор
Григорій Грабович
Відповідальний редактор
Андрій Мокроусов
Листопад–Грудень, 2009
Plik z chomika:
valdemaroff
Inne pliki z tego folderu:
9-veresen-zhovten-za-2009.pdf
(6276 KB)
11-listopad-gruden-za-2009.pdf
(6836 KB)
Inne foldery tego chomika:
2010
2011
Zgłoś jeśli
naruszono regulamin